
#сьогоднівкосмосі 19 червня𝟭𝟵𝟳𝟲📸 Американський апарат «Вікінг-1» вийшов на витягнуту орбіту навколо Марса й розпочав детальне знімання поверхні, щоб обрати безпечне місце для посадки спускного модуля. Торкнутися ґрунту початково планували 4 липня, до 200-річчя незалежності США, проте орбітальні знімки показали, що намічений район рівнини Хриса надто порізаний валунами. Прикметно, що саме через пошук безпечнішої точки посадку відклали більш як на два тижні — спускний апарат сів аж 20 липня і став першим американським зондом, що успішно працював на поверхні Марса.𝟭𝟵𝟴𝟲. Адміністратор NASA Джеймс Флетчер остаточно скасував програму Shuttle/Centaur — потужного водневого розгінного блоку, який мав виводити міжпланетні станції просто з вантажного відсіку шатла. Рішення ухвалили після катастрофи «Челленджера»: заправлений рідкими воднем і киснем Centaur поруч з екіпажем визнали надто небезпечним. Важливо знати, що саме через це місії «Галілео» та «Улісс» довелося переводити на слабший твердопаливний блок IUS, а до Юпітера «Галілео» діставався довгим обхідним маршрутом із гравітаційними маневрами біля Венери та Землі.𝟮𝟬𝟬𝟰. Астрономи Рой Такер, Девід Толен і Фабріціо Бернарді відкрили в обсерваторії Кітт-Пік навколоземний астероїд (99942) Апофіс поперечником близько 340 метрів. Невдовзі його загубили з поля зору й випадково віднайшли лише через півроку, що дало змогу уточнити орбіту. Варто згадати, що 13 квітня 2029 року Апофіс пройде ближче, ніж рухаються геостаціонарні супутники — приблизно за 32 тисячі кілометрів від поверхні Землі, і це стане найтіснішим зближенням великого астероїда з нашою планетою за всю історію спостережень.Підписатись на космос | Підтримати нас







