shafka action

гулянькі

Посиділи, зловили мотивацію, ідем далі.

Ну гаразд, там ще шкіла якась, але тут точно вже відбірний спєцмяс можна набрать.До речі, ахуєнний приклад бонячих акцій без стороннього фінансування. Раніше пам'ятаю була двіжуха в Києві, "avtonom ns"(олди згадають), тупо еталон того, на що схожі правацькі шобли без криши у вигляді органів або важних дядєк при грошах.

Тільки я бачу тут один-два потенційних взводів?)Ну гаразд, там ще шкіла якась, але тут точно вже відбірний спєцмяс можна набрать.

Власне смерть Нікітіна дуже показова для цієї війни. З приходом жужащих тварюк - ніхто не в безпеці. Сподіваюсь, ніхто з однодумців не додумається вчинити з пам'яттю про нього, як він зробив на церемонії прощання з Чичканом.Розвели мамонта, получається

грудень 24-го

https://music.youtube.com/watch?v=v2-6VsQ4CQs&si=oF4l7I8lAX7408xc

Тут ахуєнні тіпи випустили мініальбомчик з правильними ідеями(чєкаєм вступні слова).

Ніч ми промерзли мокрі в тій хаті і на ранок знов пішли на точку, аж раптом з під завалів висунулось смугляве обличчя і щось почало мені кричати по своєму, ніхуя не зрозумів, але інтуіція підсказала, що це щось на кшталт «швидше». Залажу в цю нору і виявляється під руїнами був ахуєнно замаскований льох, де колумбоси пару днів годували нас кашою і здійснювали єбєйший культурний обмін)

Пригода на 20 хвилин. Підходять до мене посеред дня, кажуть я заношу потреби на позицію, збираю манатки на два дні, виїжджаю, все як завжди. На другий день носіння важкої хуйні на великі дистанції мене з іншим тіпом відправили чекати на підвал поки інші…То був мабуть найкомічніший захід на позиції.Тіпи з групи, яку тоді в'їбало скидом(насправді ніхто внятно так і не пояснив, що по ним спрацювало) проїбали одну арку, рюкзак з майном і рпв. Коли ми заходили, то мали по дорозі забрати всю цю бадягу. Перша частина плану пройшла на диво вдало, ми розділились на дві двійки, я забрав рпв, а другий тіп зі мною забрав автомат і рюкзак. Коли ми почали рух на позицію, то вияснилось, що командування не удосужилось пояснити тіпам, що з себе представляє позиція. Типу коли ми прибігли на точку, то побачили під фундамент знесений будинок, а це вже був вечірній сіряк, треба було кудись шкєритись, бо до того моменту вже вистачало шансів нас роз'їбати. Ми пробігли трохи далі і заникались в напіврозйобаній хаті де також сиділи наші пєхатоси з іншої роти. Там на місці зв'язались з командуванням і вияснили, що на тій позиції знаходяться чи то мексиканці, чи то колумбійці.

Це на скільки треба буть єбанатом, щоб будучи командиром підрозділу ГУР прийти на публічний захід в честь загиблого і вихватить там за спробу шось у когось отжать.Власне смерть Нікітіна дуже показова для цієї війни. З приходом жужащих тварюк - ніхто не в безпеці.Сподіваюсь, ніхто з однодумців не додумається вчинити з пам'яттю про нього, як він зробив на церемонії прощання з Чичканом.

Channel photo updated

Проігнорував один важливий момент на каналі: мене остаточно доїбало командування і деякі окремі особистості з мого останнього взводу, тож вирішив перевестись за рішенням влк(коли я підписував контракт мене не забов'язували його проходити, хз як це працює. Після поранення рік двіжував з висновком про обмежену придатність і от приспічило). Кент підігнав контакт знайомого командира і загалом мене ніхто не міг втримати, хоча це не та специфіка, яка мені підходить. Не вдаватимусь в подробиці але підрозділ, так сказати, менше орієнтований на роботу зі зброєю. Хоча це шанс поправити здоров'я і прийти в форму.В майбутньому розглядаю можливість двіжувать з однодумцями але це поки нажаль просто мрії.(

Відпустили ненадовго в Київ. Їду короче в метро, бачу характерного молодого чоловіка в льотній куртці, плюс-мінус моєї комплекції, чекаю поки вийде на своїй станції і шурую за ним. Підходжу, жестом показую щоб він вийняв навушники. -Чел, а ты правый?) …До речі, сьогодні ще гуляв зі знайомим і побачив Корвіна(так, того самого) в кафешці. Я ахуєл.

Відпустили ненадовго в Київ.Їду короче в метро, бачу характерного молодого чоловіка в льотній куртці, плюс-мінус моєї комплекції, чекаю поки вийде на своїй станції і шурую за ним. Підходжу, жестом показую щоб він вийняв навушники.-Чел, а ты правый?)-А с какой целью спрашиваешь?-Шавок пиздишь?)-Ну бывало раньше.-Братан, ты не поверишь(показую афашну татуху). Пошли выскочим по быстрому, угарим.Короче там ще був довгий діалог, але тіп відмовився. Найцікавіше, що в кінці розмова якимось хуєм перейшла до теми хто-які гурти слухає. Доброта перемогла.